Процедура медіації, визначена проектом нових процесуальних кодексів, суттєво відрізняється від класичної моделі та є свого роду нестандартною. Вона проводиться до початку розгляду справи по суті і в подальшому може збільшити навантаження на судову систему.
Таку думку висловив голова комітету з питань медіації Національної асоціації адвокатів України Владислав Ситюк під час форуму «Позасудове врегулювання спорів», передає «Закон і Бізнес».
«Важливо пам’ятати, що суддя вирішує спір на підставі норм права і доказів, які надають йому сторони. В той час як медіатор працює з інтересами сторін, їх емоціями. В процедурі медіації норми права і доказова база не мають вирішального значення, адже медіатор допомагає сторонам знайти спільні інтереси, бо не завжди вони видимі. Медіатор налагоджує між сторонами ефективну комунікацію і допомагає їм самостійно прийняти спільні рішення, які повинні задовольнити обох сторін спору», — зауважив він.
Адвокат переконаний, що судді будуть дивитись на спір, під час його врегулювання, з позиції оцінки доказів і норм права, розмова з сторонами, якщо не повністю то в певній мірі буде спрямовуватись в юридичне русло, адже «суддя-медіатор завжди залишається суддею».
Відтак, більш оптимальним варіантом врегулювання спору після порушення провадження в суді, на думку В.Ситюка, є проведення медіації професійним медіатором, який працює поза межами суду. Також для
більш ефективного доступу до цієї процедури доцільно при судах сформувати реєстри медіаторів (на зразок того, як це зроблено в сусідній Білорусії). Наприклад, це можуть бути адвокати, юристи, представники інших професій, які пройшли відповідне навчання та отримали сертифікат медіатора.
_03_03.png)
