Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з держреєстрацією права власності на таку земельну ділянку.
З таким порядком реэстрації погодились народні депутати, ухваливши в першому читанні законопроект №3237 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення».
Реєстрація такого похідного права відбувається на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою.
У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на земельну ділянку с/г призначення державна реєстрація права власності може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності.
В свою чергу Кабмін до 1 січня 2015 року повинен забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель до Державного реєстру прав. З моменту автоматизованого перенесення відповідної інформації перенесені записи вважаються відомостями Державного реєстру прав, а права на відповідні земельні ділянки – зареєстрованими (крім випадків, коли права на такі земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі прав після 1 січня 2013 року).
Окрім того, змінами до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі. Діюча редакція цієї норми встановлює, що відповідна заява у електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем.
У зв’язку з цим зазначимо, що на період до 1 січня 2018 року вище зазначену заяву про державну реєстрацію можуть подавати виключно державний кадастровий реєстратор, державний виконавець, а також у випадку державної реєстрації права оренди земельної ділянки с/г призначення – власник чи набувач права оренди, або уповноважена ними особа.
Також законопроектом вносяться зміни до Закону «Про нотаріат» відповідно до яких нотаріус під час вчинення нотаріальних дій щодо земельної ділянки має доступ та користується Державним земельним кадастром у порядку, встановленому Кабміном.
Зокрема, нотаріус під час вчинення нотаріальних дій щодо земельної ділянки (крім посвідчення заповіту) здійснює пошук у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку та за його результатами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру формує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, перший примірник якого залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Законопроектом також передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та для надання таких відомостей. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на державних реєстраторів від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.