flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Нововоронцовський районний суд Херсонської області

«Конституційна» відмова

03 липня 2014, 08:07

Позачерговий ХІІ з’їзд законників не знайшов підстав для звільнення суддів Конституційного Суду. Виключивши це питання з порядку денного, делегати викликали гнів у присутніх на форумі громадських активістів. Утім, сторонній вплив не подіяв належним чином. Тепер із процедурою призначення та звільнення суддів, у тому числі й КС, має визначитися Рада суддів.

Питання виключено

Дискусійним на форумі виявилося питання звільнення та призначення суддів Конституційного Суду. Відповідно до постанови Верховної Ради від 24.02.2014, яка стала реагуванням законодавчого органу на факт порушення окремими людьми в мантіях присяги, було звільнено 5 суддів КС (призначених за квотою парламенту). Також ВР запропонувала РСУ скликати позачерговий з’їзд, на якому розглянути питання дострокового припинення повноважень ще 5 суддів КС (Василя Бринцева, Михайла Гультая, Михайла Запорожця, Олега Сергейчука, Наталі Шаптали) у зв’язку з порушенням ними присяги. За наявною інформацією, ці особи спочатку подали до РСУ заяви про вихід у відставку, але потім відкликали їх.

У перший день роботи з’їзду делегати, порадившись, визначилися, що розглядати такі питання вони не можуть, адже судді КС не лише відкликали заяви, а й захищають свої права в адмінсуді. Тож рішення з’їзду стане своєрідним тиском на тих володарів мантій, у провадженні яких перебувають відповідні справи. Тому питання до порядку денного не включили. Однією з причин, що унеможливлює, на думку законників, прийняття рішення щодо суддів КС, є відсутність регламенту, де була б визначена процедура звільнення та призначення в КС представників третьої гілки влади.

Утім, напередодні прийняття резолюції з’їзду дехто з делегатів змінив свою думку, зазначивши, що судді повинні висловитись із цього приводу. Адже саме таку вимогу поставив перед ними парламент. «Рішення необов’язково має стосуватися звільнення, воно просто повинне констатувати факт того, що з’їзд розглянув питання», — прокоментував свою позицію суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук.

Думка голови

У свою чергу Голова КС Юрій Баулін звернув увагу суддівської спільноти на те, що ситуація, яка склалася навколо органу конституційної юрисдикції у зв’язку з лютневою постановою парламенту, викликала гучний резонанс і стурбованість як вітчизняних, так і європейських правників. За його словами, заходи, вжиті щодо суддів КС, є неприйнятними та йдуть урозріз із зобов’язаннями всіх гілок влади поважати та захищати незалежність судової влади.

На думку керманича КС, у нинішній кризовий час надзвичайно важливо дотримуватися принципів верховенства права та поділу влади, а будь-яке дисциплінарне стягнення до володарів мантій має застосовуватись у рамках дотримання незалежності судової влади, грунтуватися на встановлених стандартах поведінки суддів і здійснюватися тільки після проведення справедливого розслідування з дотриманням усіх прав.

Також Ю.Баулін нагадав про гарантії незалежності та недоторканності служителів Феміди, встановлені Конституцією та законом «Про Конституційний Суд України». Він нагадав, що судді КС не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Суді та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків КС.

Очільник КС зазначив, що поділяє прагнення суспільства до відновлення в Україні довіри до Феміди. «Відповідні кадрові зміни в судовій гілці влади повинні відбуватись із додержанням принципів конституційної законності та з урахуванням вивіреного часом європейського досвіду», — переконаний Ю.Баулін.

Залякування не пройшло

Наступного дня, 20 червня, громадські активісти, не вдоволені рішенням з’їзду не звільняти представників КС, прийшли до адмінкорпусу НСК «Олімпійський», де проходив форум. Ще до початку зібрання вони намагалися прорватися до приміщення, однак були зупинені правоохоронцями.

Незважаючи на це, без участі громадськості в роботі з’їзду не обійшлося. Так, представник «Правого сектору» Борислав Береза обурювався, що володарі мантій не хочуть чути звичайних людей, які виступають за звільнення суддів КС «часів Януковича». Йому відповів Олександр Квітка з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області: «Ми не повин­ні порушувати порядок призначення, звільнення суддів. У Європейському суді з прав людини такі випадки визнають незаконними. Виходить, Україна повинна буде розплачуватися за слабкість, яку ми проявимо, за неправильну процедуру звільнення суддів?! Ми зробили свій вибір. Якщо хочете нас залякувати, то залякуйте. Але таким чином ви ніколи не зможете сформувати сильну судову владу».

«Пан Береза спонукав мене до того, щоб я відмовилася від того, що я — суддя КС, і добровільно подала у відставку, — повідомила суддя КС Н.Шаптала після перерви й додала: — Я цього не зроблю і скажу чому. Тому що це буде визнанням моєї вини. Але за жодне з рішень, які я приймала, мені не соромно!». Вона зауважила, що суддям удалося знайти спільну мову з активістами. Разом вони дійшли висновку, що діалог можливий тоді, коли обидві сторони чують одна одну та вміють визнавати власні помилки.

Самостійно та незалежно

Під час затвердження резолюції з’їзду делегати знову згадали про необхідність закріпити в резолюції правову позицію з’їзду щодо звільнення суддів КС. «Чи достатньо буде лише регламенту для такого важливого процесу, як звільнення суддів за порушення присяги? Чи не потрібно звернутися до законодавця, аби він визначив це в законі?» — запитала одна з учасниць форуму.

Відповісти на це запитання вирішив Голова Верховного Суду Ярослав Романюк. Він пояснив, що наразі документ, який регламентує призначення на посаду, звільнення з неї через порушення присяги та з інших причин, відсутній. Тобто процедурно це ніяк не врегульовано. За його словами, саме постанова ВР і надала суддям таку можливість. «Ми зіткнулися з тим, що в нас є право звільняти й призначати суддів, та нема процедури. Тому ми й вирішили доручити РСУ розробити таку процедуру не для конкретних суддів, а взагалі», — пояснив очільник ВС.

Він також зауважив, що не треба перекладати на законодавця вирішення питань, якщо судді можуть це зробити самостійно. Тим більше що питання стосовно звільнення та призначення суддів повинне цілком належати до повноважень органів самоврядування. «Скільки вже законодавець буде все за нас вирішувати? Скільки нам потрібно делегатів на з’їзд, скільки повинно бути обрано до РСУ? Навіщо нам тоді взагалі самоврядування?» — обурювався Я.Романюк. Більшість делегатів підтримали таку позицію.

 

© Закон і Бізнес