Зарплатна видимість

Наперекір урядовцям нардепи прагнуть позбавити виконавчу службу всіх бонусів

На думку Н.Севостьянової, слід не позбавляти державних виконавців бонусів, а розробити більш ефективну систему винагород.

№8 (1202) 20.02—26.02.2015

ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ

За виконання своїх безпосередніх обов’язків державні службовці не повинні отримувати додаткових виплат, переконані окремі народні обранці. Як наслідок, втратити частину доходів можуть працівники виконавчої служби.

Закон понад усе

Позбавити працівників виконавчої служби доплат до винагороди нардепи мали можливість ще 12 лютого, коли голосували за проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (№1580). Зокрема, передбачається ліквідація дозвільних центрів як окремого підрозділу центрів надання адмінпослуг. Замість них відповідні документи у сфері господарської діяльності видаватимуть безпосередньо в центрах надання адмінпослуг. Крім цього, скасовується необхідність одержання деяких дозвільних документів та скорочуються повноваження органів влади.

Разом з тим за час підготовки до другого читання проект «обріс» чималою кількістю поправок, одна з яких передбачала вилучення ст.46 закону «Про виконавче провадження». Відповідно до положення держвиконавець, що забезпечив своєчасну реалізацію виконавчого документа, одержує 5% від суми або вартості майна. Щоправда, не більш як 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).

З такою пропозицією погодилися навіть у профільному комітеті. Однак на захист виконавців став представник фракції ПП «Народний фронт» Дмитро Сторожук. «Наразі державні виконавці отримують мінімальну заробітну плату в розмірі 1200 грн.», — звернув увагу парламентар на залежність службовців від бонусів. За його пропозицією поправку винесли на окреме голосування, і більшість нардепів її не підтримали.

Хоча голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк і наполягав, що держвиконавці мають отримувати зарплату за загальними правилами, ставити під загрозу весь закон через одну норму не наважився. Тим же парламентарям, чиї поправки не були враховані, спікер Володимир Гройсман порадив працювати над подальшими змінами до законодавства.

Додаткові матеріали

Пораду Голови ВР група народних депутатів з різних фракцій виконала вже наступного дня після ухвалення закону, зареєструвавши проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення комерціалізації влади» (№2143). Цією ініціативою, як і попередніми, передбачається виключити положення про «виконавчі» бонуси. Як наголошують автори новацій, норма створює прецедент, коли держслужбовці отримують відсотки від коштів, які надійшли до держбюджету в результаті виконання ними своїх безпосередніх посадових обов’язків.

Водночас така позиція йде врозріз із планами урядовців. Зокрема, перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова зазначила, що держвиконавці немотивовані навіть за нинішніх умов. «Ми створимо систему винагород для державних виконавців за результатами ефективності їхньої роботи. Таким чином, вони матимуть стимул — чим більше рішень виконав, чим якісніше працював, тим більше заробив», — поділилася вона планами.

Крім цього, грузинський експерт Хатія Шелія, яку запросили допомагати українській владі реформувати виконавчу службу, наголошувала, що, крім державної, мають функціонувати й відповідні приватні структури. Якщо ж ці плани вдасться реалізувати, державні та приватні виконавці опиняться в нерівних матеріальних умовах.

До того ж навіть нині нерідко доводиться чути скарги на небажання виконавців ефективно працювати без «додаткових стимулів». Якщо ж вони втратять джерело реальних доходів, то їхню заробітну плату можна буде назвати лише видимістю, а винагороду ці люди отримуватимуть іншим шляхом.