Доступ до ВС відкриється через місяць, а переобирати членів ВРЮ та звільняти законників по-новому почнуть уже з понеділка
Справедливого суду доведеться почекати ще місяць. Саме такий строк відведено в «Перехідних положеннях» закону, напевне, — на його вивчення та виявлення недоліків. Утім, навіть побіжне ознайомлення з текстом оприлюдненого акта наводить на думку, що влада не відмовилася від ідеї добиватися справедливості для одних через покарання інших.
ВРЮ — передусім
Остаточна редакція закону «Про забезпечення права на справедливий суд» мало чим відрізняється від первісного варіанта, попри кілька тисяч поправок, направлених до профільного комітету. Це й не дивно, адже аналізувати їх у нардепів не було ні часу, ні наснаги. Своєю чергою парламент довірився опрацюванню документа робочою групою. Проте це не позбавило закон вад, на яких наголошували експерти під час обговорення проекту №1656 (див. №№1—4 «ЗіБ».— Прим. ред.).
Щоправда, певні сподівання ще покладаються на європейських експертів, які обіцяли дати свою оцінку цьому етапові судової реформи. Хоча самі нардепи застерігали, що у Венеціанській комісії не стануть розглядати уже ухвалений документ. Утім, з будь-якого правила завжди є винятки. Та й час на виправлення норм закону ще є, адже набуття ним чинності відкладено на 30 днів — до 28 березня.
Єдине, із чим вирішили поквапитися автори реформи, то це з формуванням складу Вищої ради юстиції та унормуванням процедури звільнення парламентом суддів Конституційного Суду, призначених за квотою ВР, та суддів, обраних безстроково. Відповідні зміни вже набули чинності. До речі, після року бездіяльності ВРЮ стала «колегіальним постійно діючим органом». Звісно, якщо суб’єкти формування її складу вкладуться у відведений 60-денний строк для визначення з кандидатами та проведенням з’їздів.
Утім, вимога заново призначити членів ВРЮ не стосується суддівської квоти. Чи то автори закону вирішили заощадити на проведенні третього за рік такого представницького форуму, чи то прізвища представників суддівського корпусу, на відміну від раніше призначених членів ВРЮ іншими суб’єктами, не викликають у парламенту зауважень. Однак, оскільки працювати в Раді доведеться на постійній основі, не виключено, що хтось із суддів, які вже є членами цього органу, віддасть перевагу роботі за фахом. Тоді чергового позачергового з’їзду не уникнути. Тим більше що його доведеться скликати, аби дообрати двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, склад якої збільшиться до 14.
Також нардепи не стали зволікати з унесенням змін до власного Регламенту. Знов-таки — заради ВРЮ, адже значна частина нововведень присвячена саме процедурі заповнення парламентом своєї квоти в цьому органі.
Решта змін стосується процедури обрання та звільнення суддів. І тут важко прогнозувати: на краще це чи на гірше для самих служителів Феміди. З одного боку, профільний комітет повинен у 30-денний строк з дня надходження до ВР відповідного подання голови ВККС винести на розгляд парламенту питання про обрання кандидата безстроково. Якщо не вкладеться у строк, це зробить Голова ВР.
Коли ж суддя потрапить до сесійної зали, тут на нього й чекатимуть як запитання, так і закиди з боку невдоволених нардепів. І, на відміну від попереднього правила, ВР може проігнорувати подання ВККС і відмовити в обранні. Якщо ж ітиметься про звільнення судді за порушення присяги — ВР голосуватиме до останнього.
Новели без позитиву
Що стосується процесуальних новел в частині безпосереднього доступу до Верховного Суду, то з ними доведеться зачекати трохи менше. Та принаймні їх не відклали до конституційної реформи, як начебто збиралися зробити в переддень голосування за цей закон у другому читанні. Проте, як уже встигли помітити експерти, внесені до всіх процесуальних кодексів зміни можуть спричинити численні проблеми з їх застосуванням на практиці. Зокрема, і через спробу розмежування процедур, за якими мають розглядатися заяви про перегляд рішень, що надійшли (і надійдуть!) до вищих спеціалізованих та Верховного судів до набуття чинності цим законом.
Здавалося б, тільки редакційних змін зазнає ст.9 закону «Про судовий збір»: конкретизацію напрямів витрачання коштів задля зміцнення матеріально-технічної бази судів замінили на загальне визначення — «функціонування органів судової влади». Однак, на думку правників, це узаконить витрачання коштів судового збору на оплату роботи працівників апарату, комунальні послуги, а також видатки, пов’язані з діяльністю органів суддівського самоврядування, ВККС та ВРЮ.
Звісно, для суддів найбільші неприємності може принести анонсована переатестація. Тут усе залишилося фактично без змін на краще, попри застереження експертів та самих суддів.
Єдиним позитивом можна вважати норму, яка ще протягом 90 днів (до 26 червня) зберігає результати кваліфікаційного іспиту для кандидатів, які були раніше зараховані до резерву, але протягом 3 років не подали заяви для участі в конкурсі на зайняття вакантної посади. Причому тільки в разі, якщо закінчення цього 3-річного терміну припало на період з 11 квітня до 31 грудня 2014 року включно. Того факту, що вже рік таких конкурсів не оголошувалося, зокрема через тривале формування самої ВККС, парламент до уваги не взяв.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
