26 березня 2015, 15:50
3 1 квітня 2015 року скасовується обмеження на розмір зарплат держслужбовців і бюджетників у 7 мінімальних заробітних плат.
Так, законодавці скасували п. 10 розд. ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII, яким встановлювалось таке обмеження. Відтак з 1 квітня 2015 року максимальний місячний розмір зарплати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів КМУ, прокурорів, працівників державних органів (окрім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників НБУ, суддівської винагороди не буде обмежуватись 7 розмірами мінімальної зарплати (або 10 розмірами — при скороченні чисельності працівників).
Такі зміни затверджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 p. № 213-VIII, який набирає чинності з 01.04.2015 р.
Надруковано статтю в районній газеті « Рідний край» судді Верхньорогачицького районного суду Херсонської області Федоряки О.Г. - Турбота батьків чи дитячий будинок !
Сім’я – соціальний інститут, який побудований на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, утвердження почуття обов’язку батьків і дітей, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Самою природою батькові та матері призначена роль захисника своїх дітей. За загальним правилом батьки відповідально відносяться до виховання своїх дітей. Але в судовій практиці дуже багато є прикладів, коли батьки не належним чином виконують свої батьківські обов'язки щодо своїх дітей. У поняття «належне сімейне виховання» вкладається збереження та розвитку фізичного, психічного здоров'я дитини, передача йому свого життєвого досвіду, знань та навичок, створення нормальних матеріально-побутових умов життя дитини.
Останнім часом все частіше ми вживаємо термін «неблагополучна сім’я» чи «неблагополучні батьки». Кількість таких сімей з кожним роком зростає, оскільки все частіше деякі батьки не відчувають відповідальності за долю своїх дітей. Одні ухиляються від виконання своїх обов'язків батьків, що виявляється у впертому небажанні турбуватися про потреби своїх дітей, залишають дітей без нагляду; інші взагалі відмовляються від своїх дітей, залишаючи їх в пологових будинках; треті, під час здійснення батьківських прав шкодять фізичному і психічному здоров'ю дітей, їх моральному розвитку.
Таке ставлення батьків до своїх дітей призводить до позбавлення їхніх батьківських прав. Звичайно, ця міра крайня, виняткова. Вона застосовується тоді, коли інші способи впливу не дали позитивних результатів. Позбавлення батьківських прав батьків чи одного з них допускається тільки у випадках, встановлених законом: при відхиленні від виконання обов'язків по вихованню дітей; зловживанні батьківськими правами; жорстокому ставленні до дітей; шкідливому впливі на дітей, аморального способу життя батьків; при наявності у батьків хронічного алкоголізму чи наркоманії.
Позбавлення батьківських прав застосовується з метою: уберегти здоров'я і психіку дитини і створити їй нормальні умови життя; покарати батьків за їхнє негативне ставлення до дитини.
Так, 19.02.2015 року в залі Верхньорогачицького районного суду Херсонської області під моїм головуванням слухалася цивільна справа за позовом Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області, органу опіки та піклування в інтересах дітей А.та Е. про позбавлення батьківських прав їхніх батька та матері. Оскільки, ці діти не бачили і не знали батьківського піклування та турботи. Малолітнього Е. батьки взагалі відмовилася забрати з полового будинку, а малолітній А. деякий час проживав з матір’ю, але материнської любові також не знав, адже його виховання займалася його бабуся.
Раніше у 2008 році громадянка Д. була засуджена вироком суду за ст. 166 КК України – злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною. Але, дана судимість не стала уроком для громадянки Д. в результаті чого у 2011 році вона була позбавлена батьківських прав щодо інших своїх дітей. За всі ці роки громадянка Д. та громадянин Д. так і не усвідомили свого обов’язку щодо належного виховання своїх дітей, що стало підставою для ще однієї справи і вирішення долі двох маленьких громадян України.
Вивчивши матеріали даної цивільної справи прийнявши до уваги пояснення сторін, та інших учасників процесу суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог – громадянку Д. та громадянина Д. суд позбавив батьківських прав щодо їхніх дітей Е.А., а дітей передано органу опіки та піклування для подальшого влаштування дітей в сімейні форми виховання.
Нехтування батьківськими обов’язками з боку матері та батька принижує гідність дітей. Наявність людей, які юридично мають права матері та батька, але фактично залишаються чужими людьми, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дітей як з моральної, так і з правової точки зору.
Можливо знайдуться люди, які зможуть замінити покинутим дітям матір та батька і вони ще пізнають батьківську турботу та любов, адже любов і турбота батьків – це запорука щасливого дитинства, а в подальшому і щасливого майбутнього.
Суддя
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області О.Г. Федоряка
_03_03.png)
