До квітня стануть відомі власники всіх телеканалів, радіо та провайдерів
Нещодавно парламент схвалив Закон щодо прозорості власності засобів масової інформації, який зобов’язує суб’єктів інформаційної діяльності розкривати дані про своїх бенефіціарів. І хоча компанії ще не почали подавати відповідні дані до Нацради з питань телебачення та радіомовлення, юристи вже зараз бачать ряд проблемних аспектів, які можуть ускладнити виконання Закону.
Історія питання
Механізм подачі інформації про бенефіціарних власників є відносно знайомим інститутом для українських компаній (25 вересня 2015 року закінчився строк подачі відповідних даних до реєстраційних служб - ред.), однак телерадіокомпанії та провайдери
програмних послуг у 2015-2016 рр. стикнуться з цим вперше. Свого часу парламенту навіть довелось продовжувати строк подачі інформації про бенефіціарів, адже через великий ажіотаж в останній момент, що був викликаний, зокрема, запізнілим затвердженням необхідної форми для подачі такої інформації, велика кількість компаній не змогла прозвітувати вчасно. Тоді ж було вирішено проблему і стосовно тих компаній, у яких відсутній кінцевий бенефіціарний власник. Отож можна сподіватись, що таке “тренування” дасть змогу організувати процес злагодженіше. З іншого ж боку незрозуміло, яким шляхом піде Національна рада з питань телебачення та радіомовлення (далі - Нацрада) - загальним чи слідом за Нацбанком, який встановив жорсткіші правила подачі інформації про структуру власності, зобов’язавши подавати інформацію навіть про тих, хто володіє хоч одним відсотком.
Відповідний Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення” набрав чинності 1 жовтня цього року та зобов’язує ТРК та провайдерів щороку до 31 березня подавати до Нацради інформацію стосовно структури власності, зокрема, щодо кінцевих бенефіціарних
власників, осіб, які володіють прямою або опосредкованою участю тощо. Відповідна інформація повинна також бути оприлюднена на їхніх офіційних сайтах.
Відсутність інформації про структуру власності, бенефіціарних власників тощо є підставою для відмови у видачі ліцензії на мовлення. ТРК, які здійснюють свою діяльність на підставі чинних ліцензій на мовлення, а також провайдери повинні подати дані про своїх власників протягом 6 місяців з дня набранням Законом чинності.
І хоча Закон, за твердженням окремих експертів, відповідає очікуванням суспільства, яке прагне знати, хто стоїть за тим чи іншим телеканалом, та концептуально документ залишається недопрацьованим. Очевидно, дається взнаки внесення правок в кілька етапів. Юристи сподіваються, що всі недоліки будуть виправлені за допомогою актів Нацради.
Про те з якими проблеми під час реалізації норм вищезгаданого Закону можуть стикнутись як Нацрада, так і самі компанії, експерти дискутували на VI конференції “Медіаправо”, яку 16 жовтня Індустріальний Телевізійний Комітет та Асоціація
правників України провели в Києві.
Головне - довіра
Згідно з Законом Нацрада має два місяці з дня опублікування Закону, щоб затвердити Порядок подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності та відповідні форми документів. Попри те, що робочий варіант порядку вже готовий, заступник голови Нацради Уляна Фещук відзначає - представити документ професійній аудиторії Нацрада ще не готова.
Слід зауважити, що подати інформацію про свою структуру власності ТРК та провайдери можуть вже хоч зараз - у довільній формі. Та за словами юристів, їхні клієнти не поспішають стати піддослідними кроликами для Нацради, поки остання не виробить підходів до роботи з даними про структуру власності.
Оскільки Нацрада не має ресурсів для утримання спецпідрозділу для розслідувань, то прийдеться покладатись на добросовісність тих, хто подає відповідну звітність. Зокрема, як пояснила У.Фещук, ліцензіат разом з пакетом документів подаватиме декларацію відповідності, в якій своїм підписом засвідчуватиме, що вся інформація є дійсною на даний
момент.
Ряд учасників конференції висловили припущення, що, можливо, варто було би налагодити обмін інформацією між Нацрадою, АМКУ, НКЦПФР, що спростило би механізм подачі та перевірки інформації, однак в Нацраді такий підхід не схвалюють.
І хоча наразі в Нацраді не знають, як оброблятимуть такий масив інформації, У.Фещук припускає, що на перший раз підхід буде лояльним, та в будь-якому випадку звітності про бенефіціарів вимагатимуть до 31 березня. Неподання або невчасне подання інформації грозить ТРК та провайдерам штрафом у розмірі 5% від ліцензійного збору за всіма ліцензіями порушника. Застосування саме цієї норми Закону чи не найбільше хвилює представників ТРК та провайдерів. Та зараз в Нацради відповіді немає.
Ускладнення
Підсумовуючи зауваження юристів, можна виокремити ряд проблемних положень Закону, а саме:
- термінологія, зокрема, визначення бенефіціарного власника не містить вказівки на відсоток, яким повиннна володіти та чи інша особа, щоб вважатись бенефіціаром.
Окрім того, відсутнє визначення ключого учасника.
За словами радника ЮФ "Sayenko Kharenko" Аліни Плющ, це може призвести до того, що компаніям доведеться подавати інформацію навіть стосовно тих, хто володіє 1 чи 2 % відсотками.
- наявність офіційного сайту, на якому ТРК та провайдери зобов'язані оприлюднювати інформацію про структуру власності. Це може стати проблемою і ще однією статтею витрат для маленьких компаній, які часто мають у своєму складі лише одного працівника.
- тягар доказування.
Юристи відзначають, що у випадку, коли Нацрада має сумніви стосовно поданих документів та бажає визначити, хто є власником того чи іншого суб'єкта через суд, то тягар доказування повинен лягти на відповідача. Саме він повинен відстояти свою позицію, що задекларований власник є таким насправді.