Планується, що проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде внесено Президентом України на розгляд парламенту у вересні.
Про це розповів заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов під час обговорення відповідного проекту.
Згідно зі змінами до Конституції України у частині правосуддя, що наберуть чинності 30 вересня 2016 року, Вища рада юстиції буде реорганізована у Вищу раду правосуддя. По суті Рада буде головним органом у питанні суддівської кар’єри, єдиним орган притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.
Як пояснили "ЗіБ" у ВРЮ, з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює ВРЮ. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган
діє у складі членів ВРЮ протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року.
О.Філатов стверджує, що у проекті Закону «Про Вищу раду правосуддя» враховано пропозиції суддівської спільноти й він базується на стандартах Ради Європи, зокрема щодо того, що більшість у складі цього органу становитимуть судді, обрані самими суддями, щодо деполітизації як складу ВРП, так і процедур призначення та звільнення судді з посади, добору кандидатів на посади членів Ради тощо.
Учасники дискусії також приділили увагу проблемам реалізації передбаченого проектом створення у складі Вищої ради правосуддя єдиного дисциплінарного органу та оптимальної організаційної структури ВРП для ефективного здійснення функцій, а також для налагодження діяльності дисциплінарних палат ВРП та уніфікації їхньої практики.
На думку члена ВРЮ М.Гусака, проект закону потребує доопрацювання в частині створення ефективної процедури передачі скарг на дії суддів із Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до ВРП.
Так, голова ВККСУ Сергій Козьяков повідомив, що в Комісії зараз на розгляді знаходиться понад 11 тисяч скарг на дії суддів місцевих та апеляційних судів і щомісяця надходить ще до тисячі скарг. На думку С.Козьякова, є необхідність у запровадженні додаткових фільтрів, що унеможливили б зловживання скаржниками своїми правами. Голова ВРЮ І.Бенедисюк також наголосив, що значна кількість скарг на дії суддів, які будуть передані до ВРП із ВККСУ, потребує створення не однієї, а кількох дисциплінарних палат у складі Ради, а отже, існує необхідність у розробці механізму забезпечення єдності дисциплінарної практики. Крім того, за словами І.Бенедисюка, впровадження новел проекту закону, зокрема щодо надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, прийняття рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо, потребує розробки та прийняття не менш, ніж 13 локальних нормативних актів.
Окрему дискусію викликали принципи дисциплінарної процедури, підстави та оскарження, доцільність обмеження заявника у праві на оскарження, питання захисту судді, можливість ухвалювати усі рішення ВРП простою більшістю та інші.
Дискусійними виявилися й питання кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя. Закон зменшив вимогу щодо стажу професійної діяльності у сфері права, необхідного для зайняття посади члена ВРП, з 15 до 10 років. Однак, деякі експерти наголошували на необхідності скасування такої вимоги загалом, аби до складу ВРП могли увійти новопризначені судді. Натомість заступник Голови ВАСУ М.Смокович висловив зауважень, що для належної оцінки дій судді правовий стаж є необхідним.
Обговорення викликало й питання гласності під час розгляду дисциплінарних справ. На думку представників Ради суддів України, Вищу раду правосуддя слід наділити правом закрити розгляд дисциплінарної справи за власною ініціативою, що може бути обумовлено захистом авторитету правосуддя. Водночас чимало експертів висловилися проти цього. Зокрема, юридичний радник Democracy Reporting International, консультант-спостерігач Конституційної комісії Андрій Козлов зазначив, що саме відкритість роботи ВРП може сприяти відновленню авторитету правосуддя, хоча персональні дані суддів потребують захисту.
Окрім того, М. Смокович зазначив, що розробникам законопроекту слід приділити увагу питанню протидії можливому впливу на членів Вищої ради правосуддя, передбачити алгоритм реагування у випадку такого впливу аж до кримінальної відповідальності. Він також наголосив на необхідності зберегти можливість перегляду рішень ВРП у судовому порядку по суті.
Жваве обговорення викликали питання запровадження принципу змагальності у дисциплінарні процедури. На думку М.Смоковича, його слід замінити принципом офіційності, який «дає можливість органу самому встановити реальні обставини», в той час як принцип змагальності звужує повноваження ВРП лише до оцінки доказів, наданих учасниками процесу. Тетяна Суярко натомість зазначила, що принципи змагальності гарантує захист судді у процесі.
_03_03.png)
