3 червня 2013 року Конституційний Суд України прийняв рішення (№3-рп/2013) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці).
Зокрема, Конституційним Судом України визнано, що Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (№ 3668-VI) звузив обсяг права та встановив обмеження в перерахунках передбачених законами України пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, чим знизив досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. В результаті Конституційний Суд вирішив, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (№ 3668-VI) в частині поширення їх дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VІ) стосовно виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці суперечать вимогам частини першої статті 126 Конституції України.
Положення вказаних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 3-рп/2013.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційним та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
_03_03.png)
