15 грудня 2017 року набув чинності Закон № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Загалом зміни стосуються підвищення ефективності правосуддя, багато уваги приділено поділу юрисдикції судів різних спеціалізацій, а також зведення до мінімуму зловживання процесуальними правами сторін. Також заплановані зміни щодо електронного правосуддя, посилення ролі альтернативних способів вирішення спорів, вирішення питання групових позовів і т.д..
Крім того, цей нормативно-правовий акт покликаний внести істотні новації до діючого цивільного процесуального законодавства України, зробити процес захисту прав та законних інтересів у рамках цивільної юрисдикції максимально швидким, ефективним та прозорим.
Отже, починаючи з 15.12.2017 року кожен юрист зіткнеться з головними новелами цивільного процесуального законодавства, викладеними нижче.
Так, відповідно до оновленої статті 61 ЦПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Але, частиною 11 пунктом 16 Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, а в судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
У цивільному процесуальному законодавстві України з’явилося таке поняття, як “малозначні справи”, до яких віднесено:
- справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час розгляду таких справ представляти інтереси сторін мають право особи, які досягли вісімнадцяти років та мають цивільну процесуальну дієздатність.
Тепер в ЦПК України з’явився новий процесуальний суб’єкт - експерт з питань прав, в якості якого за рішенням суду може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Також мають місце істотні нововведення щодо процедури допиту свідків. Відтепер заяву про виклик свідків можна подати до суду разом з позовною заявою, а питання про виклик свідків може бути вирішено в ухвалі про відкриття провадження у справі. Статтею 94 ЦПК України в новій редакції передбачається письмове опитування учасників справи в якості свідків. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Новації передбачені також і в сфері подання до суду письмових доказів. Тепер кожен письмовий доказ повинен бути поданий до суду в оригіналі або належним чином посвідченій копії. При цьому, у разі подання копії документу, суду повинно бути повідомлено про місцезнаходження оригіналу письмового доказу. Крім того, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Варто також звернути увагу, на те, що при поданні першої заяви по суті вимог, сторона зобов’язана надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Разом з тим, суд перед вчиненням кожної процесуальної дії (виклику свідків, призначення експертизи) може зобов’язати особу, що подала відповідне клопотання, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору
Під час судового розгляду відповідач має право подати до суду клопотання про зобов’язання позивача внести на депозитний рахунок суду певні грошові кошти, які в майбутньому, у разі відмови у задоволенні позову, будуть спрямовані на відшкодування витрат відповідача на отримання правової допомоги. У разі задоволення такого клопотання судом та відмови позивача внести грошові кошти, такий позов підлягає залишенню без розгляду.
З прийняттям змін до ЦПК України, розмір витрат на правову допомогу буде вираховуватися виключно на підставі угоди між клієнтом та адвокатом з огляду на складність справи.
Нововведення стосуються також і забезпечення позову. Відтепер заяву про забезпечення позову по всім категоріям справ можна подати до суду до моменту подання позовної заяви. Позов забезпечується всіма заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Статтею 155 ЦПК України передбачається зустрічне забезпечення, відповідно до якого суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Новою узагальненою категорією є поняття “заяви по суті справи” до яких відносяться: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Обов’язковим для загального провадження відтепер є проведення підготовчого судового засідання. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання проводиться в межах підготовчого провадження, що має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відкладати підготовче судове засідання можна, але в межах строку підготовчого провадження який з пролонгацією не може складати більше дев’яноста днів.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Тепер буде значно складніше зупинити провадження у справі, адже згідно оновленої ст. 201 ЦПК України, зупинити провадження у справі можливо у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
Зміни торкнулися також і розгляду справ в апеляційній інстанції. З 15.12.2017 року докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині. За результатами розгляду апеляційної скарги суди апеляційної інстанції відтепер мають право приймати ухвали та постанови.
Голова
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області В.Г. Загрунний
_03_03.png)
