15 грудня 2017 року набуло чинності нове процесуальне законодавство. Повністю оновлено редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.
Нові кодекси запроваджують нові правила судового процесу в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві.
Зокрема, розширюються способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, добросовісність користування процесуальними правами, компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ та правову визначеність, тощо. Також передбачено запровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи.
Новими кодексами встановлено чіткий порядок та строки вчинення процесуальних дій, а саме: вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі.
Викладати свою позицію у справі учасники справи будуть зобов'язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, які мають подаватися до суду у строки, визначені законом або, у певних випадках, судом.
Несвоєчасне подання або приховування доказів матиме наслідком їх наступне неприйняття судом, а також застосування заходів процесуального примусу.
Запроваджуються процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Що ж до застосування нового процесуального законодавства, то новими ЦПК, ГПК та КАСУ визначено, що з 15 грудня 2017 року судочинство у судах першої та апеляційної інстанції здійснюється за новими кодексами. Це стосується як нових справ, так і тих, які були відкриті до 15 грудня цього року.
При цьому оскаржувати рішення першої та апеляційної інстанції, винесені до 15 грудня, дозволяються за старими процесуальними кодексами.
Одночасно з набранням чинності новими процесуальними кодексами, з 15 грудня 2017 року змінами до Закону «Про судовий збір» підвищуються окремі ставки судового збору.
Зокрема, збільшено судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг на судові рішення.
За подання апеляційної скарги судовий збір збільшено з 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а за подання касаційної скарги – з 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Також збільшено максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Тепер він не може бути більший ніж 350 розмірів прожиткового мінімуму, проте власне розмір судового збору, як і раніше, залишився на рівні 1,5% ціни позову.
Водночас судовий збір тепер сплачуватиметься за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму та за подання заяви про скасування судового наказу – 0,05 розміру прожиткового мінімуму.
При цьому за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа, за роздрукування технічного запису судового засідання судовий збір тепер не справлятиметься.
Також у Законі «Про судовий збір» конкретизовано, кому та за яких умов суд вправі відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
На відстрочку або розстрочку у сплаті судового збору можуть розраховувати військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також розстрочка судового збору надається у випадку, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю або розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Водночас при укладенні мирової угоди до прийняття рішення судом першої інстанції або на стадії апеляційного або касаційного перегляду чи відмови від позову передбачається повернення 50% судового збору.
З впровадженням електронного суду подавати позови можна буде онлайн, як і сплачувати судовий збір. Передбачено, що при поданні позовів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка має запрацювати з 2019 року, застосовуватиметься коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддя
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області О.Г. Федоряка
_03_03.png)
