Вчинення злочину за непогашеної судимості за діяння, передбачене цією ж статтею Кримінального кодексу, є не рецидивом, а повторністю порушень. На цьому наголосив Апеляційний суд Івано-Франківської області у вироку від 19.02.2018.
Вночі крадій проник до домоволодіння, в якому на той момент ніхто не проживав, і поцупив кілька дрібниць на суму біля 3 тис. грн. Йдучи зі здобиччю вулицею, злочинець побачив будівлю поліграфічної лабораторії та проник всередину і вкрав краму на суму 6 тис. грн. Судом першої інстанції порушник, який вже неодноразово відбував покарання за крадіжку, був засуджений до позбавлення волі строком на 1 рік та 6 міс. Суд зважив на зізнання крадія та його каяття.
До апеляційного суду звернувся прокурор, який, погоджуючись з кваліфікацією злочину, попрохав суд збільшити строк покарання на 2 роки. У постанові №349/1269/17 апеляційний суд зазначив, що, незважаючи на каяття, воно не може пом’якшувати покарання через наявність повторності злочинів, а також через значну матеріальну шкоду, яку спричинив крадій потерпілим. Суд зважив на те, що захист права власності має особливе суспільне значення, оскільки економічна свобода власності є підґрунтям політичної, національної та релігійної свободи. Скаргу прокурора задовольнив частково та присудив злодюжці 3 роки позбавлення волі.
_03_03.png)
