Ситуація зі збіглим екс-ректором Національного університету Державної податкової служби Петром Мельником з кожним днем усе більше нагадує поганий детектив. Серед останніх інтернет-качок: П.Мельник утік за кордон використавши паспорт свого брата, він переховується у Франції у свого друга Святослава Піскуна, і нарешті... політик нікуди не виїжджав, а спокійнісінько відсиджується в Україні. Попри таку велику кількість інформації, дотепер не зрозуміло, де ж зараз перебуває колишній ректор. Як і те, яким чином йому вдалося зняти електронний браслет ізраїльського виробництва. «Фігаро тут, Фігаро там»
Як відомо, одіозний ректор був затриманий 27 липня під час одержання хабарів у розмірі 40 тис. і 80 тис. грн. від батьків абітурієнтів за їх вступ до ВНЗ. 1 серпня Печерський райсуд м.Києва обрав щодо П.Мельника запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27 вересня включно. 7 серпня на нього наділи електронний браслет, повідомивши громадськості, що в Київській області він першим удостоєний такої честі. Але після того, як слідчий подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, П.Мельник зник, позбавившись браслета. 12 серпня Печерський райсуд задовольнив клопотання, а 14 серпня втікач був оголошений у міжнародний розшук.
Зникнення П.Мельника стало однією з найрезонансніших подій бідного на сенсації літа. У цій історії дотепер дуже багато незрозумілого й білих плям. Як екс-ректор позбавився електронного браслета? Як йому вдалося перетнути кордон? А, можливо, він його й не перетинав? Саме такими запитаннями та припущеннями останнім часом буквально кишить Інтернет. З’являються дедалі більш неправдоподібні гіпотези, які через кілька годин спростовуються. Деколи виникає відчуття, що хтось спеціально ширить далекі від дійсності чутки.
Наприклад, від самого початку відразу в кількох ЗМІ з’явилася інформація про те, що П.Мельнику вночі 9 серпня вдалося перетнути українсько-білоруський кордон. Причому повідомлення про те, що втікач затриманий і переданий українській стороні, давалися з посиланням на білоруських прикордонників. Проте пізніше прес-служба Державної прикордонної служби цю інформацію спростувала. Висловлювалося також припущення, що перехід кордону — це лише хитрий прийом, димова завіса для того, аби збити з пантелику правоохоронців, а насправді Петро Володимирович відсиджується в Україні. А ось за інформацією газети «Сегодня», П.Мельник дійсно виїхав у Білорусь, а звідти — відлетів до Європи.
Ще одна з останніх екзотичних версій — імовірний хабарник утік за кордон, використавши паспорт свого брата, який нібито ніяк не може знайти документ. Цю інформацію кореспондентові «Вестей» підтвердив племінник утікача Роман, котрий проживав у екс-ректора, поки той був під домашнім арештом. Він також припустив, що, найімовірніше, дядько ховається у Франції у друзів. «Можливо, він у Франції. Я чув, там живе його найкращий друг Піскун», — сказав він. Але вже наступного дня з’явилося спростування із цього приводу: адвокат П.Мельника Руслан Місюна заявив, що паспорт брата Петра Володимировича на місці, той його нікому не віддавав.
І нарешті, останнє «оновлення» від самого С.Піскуна, який упевнений, що Петро Володимирович просто не міг виїхати з України внаслідок слабкого здоров’я. «У Мельника дуже важке астматичне порушення дихання: він уже 8—10 років не може спати без кисневої подушки. Про це ніхто не знає. Просто так у лісі сидіти він не може: він задихається й може померти», — висловив думку С.Піскун. Такої ж точки зору дотримується й Р.Місюна. За словами адвоката, його підзахисний нині лікується в Україні й, напевно, скоро вийде з ним на зв’язок.
Екс-ректорові допоміг фокусник?
Є в загадковому зникненні П.Мельника й один практичний аспект, пов’язаний із застосуванням нового для України запобіжного заходу — домашнього арешту. Колишній-ректор — один із перших «домашніх арештантів», і на його прикладі стає ясно, що у використанні електронних браслетів може бути своє підводне каміння. Адже якщо не дуже юному та спритному П.Мельнику вдалося позбавитися пристрою, то, швидше за все, для людини молодої це взагалі не становитиме особливих труднощів.
До того ж з’ясувалося: сигнал про те, що підозрюваний зняв браслет, дільничний отримав ще напередодні ввечері, 8 серпня, але з незрозумілих причин міліціонер не став піднімати тривогу й вирішив відвідати підозрюваного тільки наступного ранку. Тоді й виявилася пропажа. Із цього приводу традиційно призначили службове розслідування, і міліціонери, котрі прогавили «арештанта», можуть отримати від 2 до 5 років тюрми. Але питання залишається — в застосуванні електронних систем стеження не можна виключати суб’єктивний людський чинник.
У той же час, за озвученою правоохоронцями в ЗМІ версією, для того, щоб позбавитися браслета, ректор міг удатися до послуг або циркового фокусника, або «іншого фахівця». Мовляв, зняти ізраїльський пристрій, не пошкодивши його, просто неможливо. «Є дві версії, точніше припущення: так зняти браслет, як це зробив Мельник, можна було за допомогою фокусника, не виключено, що циркового. Говорю без іронії. До того ж у браслета є особливість: його ремінець повинен відчувати під собою об’ємність, тобто округлу поверхню, інакше безперервно сигналитиме. Це змушує нас припустити, що після того, як браслет був знятий з руки, його наділи або на пляшку, або на руку когось із домашніх. А вони перед приїздом міліції швидко позбавилися пристрою. Перевіряємо це», — розповів українському виданню працівник МВС.
До речі, ситуація з утечею екс-ректора змусила виправдовуватися навіть заступника міністра внутрішніх справ Ізраїлю Фаїну Кіршенбаум. Відповідаючи на запитання українських журналістів, вона розповіла, що в її країні електронні браслети надівають тільки на тих людей, відносно яких є впевненість у тому, що вони нікуди не втечуть. «Це ті люди, які розуміють, що перебувають під арештом, але замість того, аби бути у в’язниці, вони віддають перевагу домашньому арешту. Ці люди в Ізраїлі проходять низку психологічних перевірок, які підтверджують, що людина розуміє: якщо порушить умови, то потрапить у тюрму», — сказала заступник міністра. На її переконання, правильне використання електронних браслетів вирішує проблему втеч. За словами Ф.Кіршенбаум, в Ізраїлі близько 1800 осіб перебувають під домашнім арештом.
Можливо, втеча П.Мельника в той період, коли тільки починають застосовувати новий запобіжний захід, стане гарним уроком для наших правоохоронців, і вони будуть уважніше відстежувати місцезнаходження «домашніх арештантів», а суди — відповідальніше підходити до винесення рішень про застосування цього запобіжного заходу. Україні, напевно, варто перейняти ізраїльський досвід і теж проводити спеціальні психологічні тести для потенційних «користувачів» браслетів, щоб заздалегідь прорахувати можливі ризики втечі. Безумовно, безглуздо ставити під сумнів застосування прогресивної новели через один випадок, але зробити із цієї історії певні висновки необхідно.
Довідка «ЗБ»
На П.Мельника наділи електронний браслет (модель TXS-700-2) ізраїльського виробництва, який сьогодні найактивніше використовується в Україні. За нформацією ЗМІ, таких браслетів у нашій країні більш ніж півтисячі. До речі, на м.Київ і Київську область було виділено, відповідно, 20 і 10 таких пристроїв. Найбільше браслетів розподілено для Донецької та Луганської областей (кожен п’ятий). Система стеження за «людьми в браслетах» працює з кінця квітня цього року цілодобово.
Джерело: http://www.zib.com.ua
_03_03.png)
