12 вересня Центр політико-правових реформ провів конференцію «Українське правосуддя – вимір у контексті європейських стандартів». Йшлося про результати проведених реформ у сфері правосуддя і вироблення рекомендацій щодо подальших змін у судовій системі, кримінальній юстиції напередодні можливого підписання Угоди про асоціацію Україна - ЄС.
Україні недостатньо прийняти правильні закони у сфері судоустрою, необхідно, щоб вони виконувалися. Про це, відкриваючи конференцію, заявив посол Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер.
"Не можна обмежуватися тільки змінами до закону або Конституції. Потрібно змінити практику, щоб усі громадяни мали доступ до справедливого прозорого суду і щоб рішення судів виконувалися", - сказав посол. Він також зазначив, що Україні належить внести зміни до низки законів, оскільки змінами до Конституції щодо судоустрою не вичерпується реформування законодавства для підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Експерти обговорили питання судів і правосуддя у світлі конституційної реформи, а також напрямки законодавчих змін у сфері судової реформи.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко коротко зупинився на проблемах, які потрібно вирішити для проведення ефективної судової реформи. "Головне в суддівському корпусі – це забезпечити конкурсність прийняття на всі посади. Друге завдання – створити прозору і реальну дисциплінарну відповідальність. Однакову для всіх, а не вибіркову. Для цього треба створити окрему дисциплінарну комісію, тому що одна кваліфікаційна комісія просто не в змозі розглянути весь потік скарг, який поступає на суддівську практику", - сказав він.
За словами Коліушка, цієї проблеми не вирішує президентський законопроект щодо змін до Конституції України, внесений до парламенту. "А значить, вибіркове притягнення до дисциплінарної відповідальності як політичний інструмент впливу на суддів залишатиметься", - вважає він.
Ще одна проблема, на думку Ігоря Коліушка, це паралельне існування адміністративних і господарських судів. "Коли створювалися адмінсуди, то всі говорили про те, що після їх створення господарські суди будуть об’єднані із цивільними, і вони повинні розглядати виключно цивільно-правові справи. Сьогодні вже ніхто про це не говорить, але конфлікт юрисдикції існує. І саме конституційною реформою можна було б найлегше його вирішити", - вважає експерт.
За словами наукового експерта Центру Разумкова Миколи Мельника, сьогодні в Україні йде два паралельні конституційні процеси у сфері правосуддя – реальний і віртуальний: "Реальний – це той, який здійснюється Адміністрацією Президента і вилився в два законопроекти, які потрапили у Верховну Раду, а віртуальний – це той, який проходить в рамках Конституційної Асамблеї".
Як зазначив експерт, внесений Януковичем до парламенту законопроект передбачає абсолютний вплив президента на судову владу. "Якщо сьогодні президент призначає лише тих суддів, які обираються вперше, то за пропозиціями, які є в парламенті, президент призначає абсолютно всіх суддів. Більше того, президенту надаються повноваження ініціювати у парламенті питання щодо утворення, реорганізації та ліквідації судів", - додав він.
На думку Миколи Мельника, це "закільцьовує ті повноваження, за допомогою яких можна впливати на судову владу". "Якщо проводити таку реформу – то краще її не проводити взагалі. Існуюча система призначення судів більш демократична, ніж та, що пропонується", - підсумував він.
Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда вважає, що треба змінити підхід до формування суддівського самоврядування. "Ми пропонуємо один із способів такого реформування: наприклад, щоб делегати на з’їзд судів обиралися не зверху радами суддів, а щоб кожен суд міг делегувати свого представника. Можливо, збільшиться кількість делегатів – їх буде не 90, як тепер, а біля 800, але вплинути політичними засобами на таку кількість суддів буде складніше", - стверджує він.
Опозиційні партії мають своє бачення щодо реформ у суддівській сфері. «Ми думали над моделлю відповідальності суддів. Сьогоднішня система відповідальності суддів є такою ж корумпованою, як і система їх призначення. І основне – це недовіра українців до судової системи. Суд не може бути справедливим у тому випадку, якщо тільки 2% українців вважає, що він справедливий. Ні судам, ні прокуратурі, ні міліції не вірять. І тому, наше питання зараз – як зробити так, щоб люди повірили, що цей суддя чесний. А вони можуть в це повірити тільки у тому випадку, коли вони відчують, що вони мають право по відношенню до цього судді», - зазначив голова фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк.
Він повідомив, що опозиція пропонує ввести інститут імпічменту суддів: «Така процедура імпічменту повинна стосуватись місцевого судді. По відношенню до місцевого суді не менш ніж 20 тисяч громадян України, які є членами відповідної територіальної громади, або 150 народних депутатів України мають право ініціювати процедуру імпічменту».
Також Арсеній Яценюк запропонував ліквідувати Конституційний суд і передати його фуккції Верховному суду України.
Утім, на його думку, змін потребує і сам принцип функціонування Верховного суду. За словами Яценюка, Верховний суд має відновити право надавати роз’яснення, які будуть обов’язковими для виконання іншими судами, а сам орган – отримає можливість переглядати конкретні категорії справ як вища касаційна інстанція.
Опозиційний політик Юрій Луценко закликав "увімкнути демократію". "Ми живемо в країні, де екс-міністра внутрішніх справ судять за святкування дня міліції, на якому був присутній президент, генпрокурор і так далі. Але судить суддя, проти якого є дві кримінальні справи, порушені міліцією в того ж самого міністра. Квінтесенція дуже проста: саджай або сядеш сам", - стверджує Луценко.
"Я знаю десятки порядних суддів і сотні порядних правоохоронців, але коли з'їзди суддів безропотно голосують за кандидатури з генпрокуратури – значить, "психологія гвинтика" все ще присутня у всьому персоналі нашої системи – міліції, прокуратурі і суддях", - додав він.
На переконання Юрія Луценка, люди мають відчути, "що суд – їхній": "Ми маємо відновити довіру до суду, щоб люди відчували причетність до його формування".
Як зазначив екс-міністр внутрішніх справ, українська правоохоронна та судова система потребує "повного переливання крові з перевіркою її вхідної якості". "Так, як людині, що потрапила в ДТП і потребує переливання крові, донорську кров спочатку перевіряють на СНІД. Ми маємо пройти цей процес, інакше суспільство не повірить судам, і не зрушиться ні економіка, ні "соціалка", - відзначив він.
Директор Інституту правової політики Микола Оніщук зупинився на питанні створення загальних судів мирової юстиції. "Варто було б запровадити інститут виборних мирових суддів, але не залучати до цього громадян, надавши право обирати мирових суддів місцевим радам. Цей механізм дозволив би суттєво розвантажити місцеві загальні суди і покращити доступ до правосуддя, зробити його більш суспільно контрольованим", - сказав він.
За словами Миколи Оніщука, Венеціанська комісія не заперечує доцільність існування інституту мирових суддів, але критично ставиться до ідеї прямих виборів суддів громадянами
Заступник проекту USAID "Справедливе правосуддя" Наталія Петрова у своєму виступі акцентувала увагу на проведених Україною реформах судівництва. Вона вважає, що судова реформа 2010 року мала позитивні риси.
"Судова реформа дозволила суддям підняти зарплати. Суддя райсуду отримує еквівалент півтори тисячі доларів – це не так мало. Вона впорядкувала призначення суддів на посаду за європейськими стандартами", - говорить вона.
Втім, за словами Петрової, з часу прийняття закону він коригувався 20 разів. "Для чого? Один з принципів верховенства права – це стабільне законодавство", - наголошує вона.
Виконавчий директор Інституту моніторингу прав людини Генрікас Мічкевічус та заступник директора відділу верховенства права Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Ева Катінка Шмідт розповіли про міжнародні стандарти у сфері правосуддя.
У фокусі учасників конференції було також питання кримінальної юстиції. Зокрема, йшлося про впровадження нового КПК та майбутню реформу прокуратури.
Перший заступник начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Микола Гошовський зазначив: "Було багато скептиків, які вважали, що новий КПК може не запрацювати, що будуть проблеми. Однак реалії свідчать, що кодекс працює і що правоохоронці опанували ті форми і методи, які передбачені КПК".
Водночас, за його словами, слідчі зараз дуже завантажені (за його даними, на слідчого в Україні в середньому припадає по 35 справ, а є міста, де на слідчого припадає по 100 справ). Для розвантаження слідчих, на думку Гошовського, треба прийняти закон про кримінальні проступки (злочини невеликої тяжкості) - їх зможуть розслідувати і дільничні інспектори чи оперуповноважені розшуку.
Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук презентував дослідження ЦППР і розповів присутнім про позитивні та негативні тенденції, які виявилися під час впровадження нового КПК.
Адвокат, президент Адвокатської компанії "Баганець і партнери" Олексій Баганець висловив свою точку зору щодо нового КПК - несхвальну: "На мою думку, реальний стан судовинства став ще гіршим, ніж був до того. Наприклад, кількість виправдовувальних вироків залишилася на низькому рівні".
Експерт Департаменту юстиції США Назар Федорчук навів короткий огляд міжнародних стандартів щодо реформи прокуратури. Зокрема, йшлося про усунення загального нагляду, відкритий конкурс на посади прокурорів, дієві стандарти добросовісності та етики, спеціалізацію в прокуратурі (наприклад, предметна спеціалізація - корупція, наркотики, фінансове шахрайство тощо), підзвітність прокуратури, зовнішню і внутрішню незалежність прокурорів та модернізацію технічної бази.
На конференції також виступили голова підкомітету з питань діяльності та організації органів прокуратури, державного захисту визначених законом осіб Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, член фракції Партії регіонів Володимир Мисик, радник з правових питань Департаменту юстиції США Джерфі Коул, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Шумило, заступник голови Вищого адміністративного суду України Михайло Цуркан, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ніна Фадєєва та інші.
Конференція відбулася за підтримки Програми «МАТРА» Посольства Королівства Нідерландів у партнерстві з програмою OPDAT Департаменту юстиції США. pravo.org.ua
_03_03.png)
