Одними із прогресивних положень Кримінального процесуального кодексу України, на думку вітчизняних вчених і практиків та міжнародних експертів, є запровадження в Україні відновного правосуддя, найбільш відомим інструментом якого є застосування медіації, що полягає у примиренні потерпілого з правопорушником. На цьому наголошувалося під час чергової робочої наради керівників ВССУ та апеляційних судів України, що відбулася у ВССУ 26 вересня 2013 року. Темою засідання було здійснення кримінального провадження на підставі угод.
Участь у заході взяв Радник Президента України Андрій Портнов. Він поінформував про стан законотворчої роботи у напрямі реалізації судової реформи та найближчі перспективи. Зокрема, у доповіді йшлося про основні положення, передбачені законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, який отримав позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії та Ради Європи. Крім того, за словами Андрія Портнова, ця міжнародна інституція вже надала попередній висновок до проекту Закону України «Про прокуратуру». Очікується, що в разі реформи прокуратура може бути позбавлена функцій загального нагляду, відповідно посилиться судовий контроль. Радник Президента України зупинився і на питаннях реформування адвокатури та навів статистичні дані щодо реалізації новел КПК.
У свою чергу Голова ВССУ Андрій Солодков звернув увагу колег на необхідність активного застосування однієї з новел Кодексу – системи відеоконференцзв’язку з метою спрощення доступу громадян до суду та закликав суддів використовувати функцію SMS-повідомлення учасників судового процесу.
Також було обговорено результати попередньої наради щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, заступник Голови ВССУ Станіслав Міщенко у своїй доповіді використав дані аналізу кримінальних справ, судовий розгляд яких триває у порядку, передбаченому нормами КПК 1960 року.
«ВССУ у травні 2013 року було надіслано запит апеляційним судам стосовно узагальнення причин розгляду кримінальних справ понад 6 місяців (у порядку КПК 1960 р.), у яких підсудним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до отриманих даних станом на 1 липня 2013 року у слідчих ізоляторах перебували під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців 3 846 підсудних, у тому числі 48 неповнолітніх», – зазначив Станіслав Міщенко. На жаль, залишаються проблемними питання, пов’язані з неодноразовим перенесенням розгляду справ у зв’язку з невиконанням або несвоєчасним виконанням органами внутрішніх справ значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних. Також непоодинокими є випадкипризначення судових засідань на час відпустки, навчання суддів, їх перебування у нарадчій кімнаті або на час розгляду іншої кримінальної справи. Мали місце відкладення судового розгляду через недоставку підсудних конвойною службою, неявку прокурора, захисника, перекладача. «Ці проблеми не нові й мають вирішуватися виключно завдяки активній позиції суду щодо забезпечення оперативності судового розгляду», – наголосив Станіслав Міщенко. Окрему увагу доповідач зосередив на аналізі розгляду справ, у яких підсудними є неповнолітні.
Темі наради, здійсненню кримінального провадження на підставі угод, присвятив свою доповідь Голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко. «Передбачалося, що з появою глави 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» у кримінально-процесуальному законодавстві значно спроститься процедура розгляду певної категорії кримінальних справ, скоротяться строки тримання осіб під вартою, загальні процесуальні строки розгляду кримінальних справ, а також зменшиться навантаження на систему судових і правоохоронних органів. Перші результати реалізації цих положень нового КПК виправдали сподівання та засвідчили ефективність обраного законодавцем напряму», – підкреслив доповідач. З моменту набрання чинності кримінальним процесуальним законом судами загальної юрисдикції розглянуто 14 219 угод, з яких 7630 угод про примирення та 6589 про визнання винуватості.
Як зазначив доповідач, результати узагальнення судової практики судів Запорізької області щодо здійснення кримінального провадження на підставі угод свідчать, що місцеві суди переважно правильно застосовують процесуальний закон, хоча є й певні недоліки, зумовлені як об’єктивними (наявність положень, які неоднозначно тлумачаться), так і суб’єктивними (ігнорування положень закону та роз’яснень ВССУ) чинниками.
Ініціаторами укладення угоди про примирення відповідно до вимог ст. 469 КПК, наголосив Віктор Городовенко, повинні бути виключно потерпілий, підозрюваний чи обвинувачений. Саме ці особи найбільш зацікавлені у результатах розгляду провадження. Лише після того як потерпілий, підозрюваний чи обвинувачений виявили бажання примиритися з протилежною стороною, до процедури примирення можуть залучатися інші особи, зокрема представники медіаційних центрів, особи, які мають певний авторитет для учасників процедури. Угода відповідає вимогам закону у тому випадку, коли в ній чітко визначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування, чи перелік дій, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язаний вчинити на користь потерпілого, та строк їх вчинення.
Також Голова Апеляційного суду Запорізької області звернув увагу на застосування загальних положень глави 35 КПК при здійсненні провадження на підставі угод про визнання винуватості, особливості порядку судового провадження на підставі угод, практику призначення покарання в кримінальних провадженнях на підставі угод.
Наприкінці наради Андрій Солодков закликав керівників апеляційних судів провести аналіз практики застосування одного із видів забезпечення кримінального провадження – тимчасового доступу до речей і документів та надати ВССУ відповідні дані.
Темою наступної зустрічі було визначено здійснення судового провадження.
_03_03.png)
