Конституційний Суд о 10:00 оприлюднить прийняте 15 жовтня Рішення у справі за конституційним зверненням Людмили Присяжнюк щодо офіційного тлумачення положень КЗпП та закону «Про оплату праці» щодо оплати вимушеного простою працівника.
Л.Присяжнюк попросила Суд розтлумачити положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону «Про оплату праці» в аспекті того, чи відноситься оплата вимушеного простою, який відбувся не з вини працівника, до поняття «належна працівнику заробітна плата», та чи повинні застосовуватися строки позовної давності при розгляді справ щодо виплати працівнику заробітної плати, зокрема, за вимушений простій, який відбувся не з його вини.
Підставою для звернення до Конституційного Суду України є неоднозначне трактування судами України частини другої статті 233 КЗпП України, зокрема, поняття «належна працівнику заробітна плата» та неоднакове застосування у таких справах строків позовної давності.
Обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень КЗпП та Закону про оплату праці, автор конституційного звернення вказала на порушення її права на отримання належної їй заробітної плати, і вважає, що застосування судами норми КЗпП щодо строків позовної давності у її справі позбавило її права на справедливий суд, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
www.zib.com.ua
_03_03.png)
