Конституція не забороняє громаді вирішувати, хто керуватиме судом, але експерти сумніваються в доцільності таких змін. Народні депутати взялися за внесення змін до законів щодо виборності прокурорів, суддів і міліцейських керівників. Щоправда, не всі пропозиції збігаються з положеннями Конституції. У чому саме розбіжності — пояснювали члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Ідеї про те, аби прокурорів, суддів і керівників міліції обирав народ, ширяться в парламенті з кожною новою хвилею невдоволення діями представників згаданих професій. У результаті реєструються законопроекти, якими пропонується посилити контроль над призначенням указаного кола осіб. Основна вимога — виборність. Так, і на черговому своєму засіданні члени Комітету ВР з питань правової політики розглядали законопроекти, подані нардепом Сергієм Соболєвим щодо виборності прокурорів (№2563а), керівників підрозділів міліції (№2562а) та суддів (№2564а).
У перших двох документах автор пропонує передати частину повноважень ВР. Ідеться, зокрема, про встановлення штатної чисельності працівників центрального апарату Міністерства внутрішніх справ та органів прокуратури. Проте, як звернули увагу члени комітету, повноваження парламенту, як і повноваження Президента, визначаються Конституцією. Отже, будь-які намагання «відкоригувати» розподіл владних повноважень в інший спосіб суперечать нормам акта найвищої юридичної сили. У висновку, який озвучив голова комітету Валерій Писаренко, сказано, що «встановлення повноважень ВР не може бути предметом регулювання законів України».
А от у проекті щодо виборності суддів члени комітету не знайшли суперечностей з Основним Законом. Хоча ідея сама по собі вже не раз ставилася під сумнів міжнародними експертами. Її навіть засуджували, вказуючи на абсурдність та невідповідність європейським стандартам. Зокрема, правознавці сумнівалися: чи здатні виборці, більшість із яких не має юридичної освіти, дати належну оцінку професійності та компетентності того чи іншого судді (прокурора, міліцейського керівника)? Ймовірно, в такому випадку громадяни керуватимуться швидше власними вподобаннями, що потягне за собою суб’єктивний вибір.
Стосовно виборності керівників судів лунала думка: це не що інше, як «повернення до феодальних принципів організації місцевої влади й державного управління». А це, як стверджують правники, може загрожувати заполітизованістю судів.
Недоречною вважають виборність і експерти Центру політико-правових реформ. Вони апелюють до того, що будь-яка виборча кампанія коштуватиме грошей, які переможець виборів захоче згодом повернути. До того ж, на їхню думку, «пересічні громадяни намагаються триматися подалі від так званих правоохоронних органів, більшість членів територіальної громади не знає керівництва міліції та прокуратури ні за прізвищами, ні в обличчя». Таким чином, голосування наосліп підвищить рівень корупції. Крім того, «дуже шкідливою ідеєю» виборність називають і експерти Венеціанської комісії, на висновки якої часто посилається сам С.Соболєв. Зрештою позитивний висновок комітету щодо проекту ще не означає прийняття останнього як закону.
Серед низки проектів, які розглядав парламентський підрозділ, більшість отримала позитивні висновки. Зокрема, й ініціатива члена комітету, позафракційного Сергія Міщенка. Він проектом №3720 має намір не лише ліквідувати спеціальні підрозділи міліції, а й заборонити їх створення. При цьому автор пропонує виключити й частину ст.7 закону «Про міліцію», в якій ідеться про створення спецпідрозділів міліції для забезпечення порядку на об’єктах і територіях, які мають особливо важливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи. Водночас альтернативи нардеп не пропонує.
Як засвідчив порядок денний засідання комітету, «болить» міліція багатьом нардепам. Парламентарі розглянули кілька проектів щодо змін до закону «Про міліцію», якими пропонується посилити вимоги до підбору, підготовки та розстановки кадрів у органах внутрішніх справ (№3091), щодо запровадження спеціальних ідентифікуючих особу міліціонерів маркувань при використанні ними шоломів та інших засобів особистого захисту (№3110). Члени парламентського підрозділу звернули увагу на те, що нормам Конституції згадані документи не суперечать, проте подальшу їхню долю вирішуватимуть профільні комітети.
За матеріалами видання Закон і бізнес.
_03_03.png)
