15 грудня 2017 року набрало чинності нове процесуальне законодавство, оновлено редакції багатьох кодексів зокрема і Цивільного процесуального кодексу України.
З прийняттям нового ЦПК України запроваджено нові правила судового процесу в цивільному судочинстві. Зокрема, розширено способи захисту та засоби доказування у судовому процесі.
Новим ЦПК України було змінено порядок подання доказів і розширено коло джерел, що можуть визнаватися доказами.
Тепер докази направляються одночасно з позовною заявою, відзивом у строк встановлений або законом або судом. У разі неможливості подати певний доказ, особа повинна звернутися до суду з письмовим повідомленням про неможливість подати доказ в строк визначений законом.
За новим ЦПК, суддя перевіряє подані вами докази на відповідність таким критеріям як належність, достовірність, допустимість і достатність.
Належними є докази, які стосуються обставин щодо предмету спору.
Допустимими - які одержані законним шляхом.
Достовірними - на підставі яких можна встановити дійсні обставини щодо предмета спору.
А достатність, у свою чергу, є оціночним поняттям і визначається як можливість на підставі наявних доказів встановити фактичні обставини справи.
Наприклад, якщо спір стосується виселення особи із житлового приміщення і ви подаєте до суду довідку про характеристику особи з місця роботи – це буде неналежним доказом, бо він жодним чином не стосується предмета спору. Якщо ви подали до суду письмові пояснення свідка зі слів третіх осіб, але за умови неможливості безпосередньо допитати цю особу у суді – цей доказ буде визнано судом не достовірним.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також не потребують доказування загальновідомі обставини. Інші підстави звільнення від доказування передбачені ст. 82 ЦПК України.
Найбільшої уваги, з точки зору судової реформи, заслуговують такі докази як показання свідків, висновки експерта і електронні докази.
Показання свідків
Допит свідка тепер визнається не тільки джерелом доказування, а й способом забезпечення доказів у справі. Тобто, якщо ваші позовні вимоги можуть підтверджуватися показаннями свідків, але ви передбачаєте ймовірність того, що в процесі розгляду справи свідок відмовиться від дачі свідчень у суді або йому потрібно буде на довгий час виїхати за межі країни, ви звертаєтеся до суду з вимогою про забезпечення доказу. Суд здійснює допит свідка до початку розгляду справи по суті.
Новелою ЦПК є ст. 93, у якій встановлено письмове опитування сторін. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи не більше 10 запитань іншому учасникові справи про обставини, що мають значення для справи.
Учасник справи зобов’язаний дати вичерпну відповідь окремо на кожне запитання по суті. Відповіді на запитання у формі заяви свідка подаються не пізніш як за 5 днів до підготовчого засідання, а у справі спрощеного провадження, – до першого судового засідання. При цьому учасник разом з наданням заяви подає копії відповідних доказів. Учасник справи має право відмовитись від надання відповіді з підстав ст.ст. 70, 71 ЦПК, а також якщо питань поставлено більше 10, або ці питання не стосуються обставин, що мають значення для справи. Про відмову дати відповіді учасник справи повинен завчасно повідомити іншого учасника та суд. Суд може визнати підстави для відмови відсутніми і зобов’язати дати відповіді.
Висновок експерта
Особа може за власною ініціативою замовляти проведення експертиз щодо дослідження обставин справи, що стосується предмету спору. Цікавим є той момент, що законом фактично встановлено конкуренцію експертиз. Це означає, що кожен заінтересований учасник справи, а це відповідно до ст. 42 ЦПК сторони та треті особи, можуть за власною ініціативою замовити проведення експертизи та посилатися на висновки експерта як на доказ, що підтверджує їхню позицію по суті справи. У випадку, якщо суд досліджуючи такі докази дійде до висновку, що такий висновок експерта є неповним або неясним він може призначити додаткову експертизу, у випадку якщо ж суд матиме вагомі підстави вважати, що висновок є необґрунтованим, або таким, що не відповідає фактичним обставинам справи суд може призначити повторну експертизу.
Електронні докази
Тепер ви можете захищати свої права посилаючись на електронні документи, графічні зображення, плани, фотографії, веб-сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях ( картах пам’яті, мобільних телефонах, тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі ( в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ « Про електронний цифровий підпис». Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються в суді в матеріалах справи. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд поверне такий носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу.
Юридичні факти матеріально-правового характеру, що є основними фактами предмету доказування, служать орієнтиром для сторін. Спираючись на них, позивач обґрунтовує підставу позову, а відповідач – заперечення проти позову. Специфіка справи випливає з позову і заперечень проти нього. Тому, конкретні обставини, які необхідно довести по даній справі, випливають з підстав позову і заперечень проти нього.
Правильне визначення предмету доказування по кожній цивільній справі дозволяє визначити коло фактів, з’ясування яких необхідно для успішного виконання завдань, які вирішуються судом.
Голова
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області В.Г. Загрунний